Договори

​

Згідно Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути  односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідно ст. 209 ЦКУ, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації
Недодержання сторонами правочину вимоги закону про його обов’язкове нотаріальне посвідчення, тягне за собою визнання такого правочину нікчемним.

Чинним законодавством України чітко визначено, які правочини підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, а саме:
•   договори купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, ренти, довічного утримання, спадковий договір нерухомого майна;
•    договори іпотеки;
•   договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; шлюбні договори;

•    договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину;

•    договори про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно;

•  договори найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше згідно з вимогами чинного законодавства;
•  договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; договори  купівлі - продажу земельних ділянок; договори про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; договори про обмін земельними ділянками;
• договори найму транспортних засобів за участю фізичних осіб, договори позички транспортного засобу, у якому хоча б однією стороною є фізична особа;
•  договори про створення акціонерних товариств, якщо товариства створюються фізичними особами;
•    установчі договори про створення друкованих засобів масової інформації;
•    договори управління об’єктами нерухомого майна;
•    договори купівлі - продажу державного майна;
•    договори про зміну черговості одержання права на спадкування.

Нотаріальний договір дарування - це безоплатна передача у власність іншій стороні рухомого чи нерухомого майна.  За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

    Договір купівлі-продажу (купівля-продаж будинку , купівля-продаж квартири через нотаріуса), порівняно з договором дарування - це оплатна (за визначену в договорі ціну) передача майна у власність покупця. В обох випадках особа набуває право власності на майно.
Вартість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку, квартири, споруди тощо, визначається нотаріусом в кожному окремому випадку, в залежності від об’єкта нерухомого майна та встановлених розмірів обов’язкових платежів.

​